Vecvecmāmiņa Olga Aleksandrovna Dmytrieva

Olga Aleksandrovna Dmytrieva

1875. gada 6. aprīlī — dzimis Elisavetgradā, kristīts 1875. gada 8. jūnijā Svētā Pētera un Pāvila baznīcā Elisavetgradā, Elisavetgradas rajonā, Hersonas guberņā (pie priestera Artemija Sa…).

1923. gada 23. oktobrī — miris no vēža, apglabāts Pokrovskas kapsētā Vladivostokā.

Vecāki

Aleksandrs Nikolajevs Dmitrijevs, Harkivas iedzīvotājs, dzimis 1845. gadā.

Anna Petrovna (pirmslaulības uzvārds nav zināms, bet, visticamāk, līdzīgs Kačarko/Kosnarko/Kočarko/Kosnarkova).

Krustvecāki

• Nikolajs Ivanovs Guļenko, Harkivas iedzīvotājs.
• Anna Daņilovna Ščerbinina, Odesas iedzīvotāja.

Єлисаветград

1906, Фотоательє Шерер, Набгольц та К “Єлисаветград №2. Московська вулиця та Єврейська синагога.”

Владивосток, Покровський кафедральний собор

На території сучасного Покровського парку раніше був покровський цвинтар, де у 1923 році й була похована Ольга Олександрівна Дмитрієва.

Історія. У 1870-ті роки тут з’явився перший міський цвинтар, де поховали першопоселенців і першобудівників міста. Серед них засновник Далекосхідного морського пароплавства Шевельов, перший редактор міської газети Соллогуб, герої Цусімської битви. У 1902 році був зведений та освячений єпископом Євсевієм храм Покрови Божої Матері. Цвинтар з того часу став називатися Покровським. У 1923 році цвинтар закрили, могильні плити використовували для покриття дорого/тротуарів. З 1923 по 1935 рік могили зриті і порівняні котками. “Усього було знищено 120 тисяч поховань, жодне з них не перенесено на інше місце”. 1935 року храм був повністю зруйнований. На території цвинтаря виник міський парк, що успадкував його назву. “Ще багато десятиліть серед дитячих каруселів знаходили розбиті надгробки та людські кістки, вимиті із землі дощами”. У 2000-х роках храм відновили.

(Ua) ГА Приморского края (ГАПК), фонд Р-1963, опись №3, дело №76, стр. 172